Софійській собор

Софійській собор – всесвітньо відомий пам’ятник історії, архітектури і монументального живопису 1-ої половини 11 століття. Споруджений в період розквіту Київської Русі при княженні Ярослава Мудрого . Назва собору походить від грецького слова «Софія» – «мудрість».
Побудований як головний мітрополічий храм Русі, Софійській собор був в давнину суспільно-політичним і культурним центром Київської держави. У соборі відбувалися церемонії «посаженія» послів; біля нього збиралися київські веча, тут велося літописання і функціонувала створена Ярославом Мудрим перша в Стародавній Русі бібліотека.
Імена будівельників собору невідомі. Первинні форми романського стилю храму зберігалися до 17 століття, про що свідчать малюнки голландського художника А. ван Вестерфельда (1651) Це було прямокутна в плані споруда, оточена з півночі, заходу і сходу двома рядами відкритих арочних галерей.
Завершували собор 13 куполів, покритих листовим свинцем. Фасади храму не штукатурилися; їх прикрашали декоративні ніші, орнамент і живопис. Усередині собору з 640 м2 мозаїк до теперішнього часу уціліли 260 м2. Центром композиції є зображення Христа-Вседержителя в головному куполі.
Добре збереглася мозаїка в центральній апсиді – зображення богоматері Оранти; під нею – многофігу
рная композиція «Євхаристія» і зображення «батьків церкви». Мозаїка гармонійно поєднується з фресковим живописом (збереглися близько 3 тис. міліграма тематичного і орнаментального живопису).
Особливу цінність серед фресок Софійського собору представляють композиції в центральному подкупольном просторі, а також груповий портрет сім’ї Ярослава Мудрого. Збереглися зображення чотирьох фігур на південній стіні центрального нефа і дві на північній. Центральна частина цієї композиції, розміщена на західній стіні, відома по малюнку А. ван Вестерфельда.
На нім зображений Ярослав Мудрий з макетом собору в руці і дружина Ярослава княгиня Ірина, що простують до Христа, біля якого стоять, можливо, князь Володимир і княгиня Ольга. Портрет сім’ї Ярослава – унікальний пам’ятник староруського портретного монументального живопису. На стовпах – численні зображення святих, на стінах куполу – сцени з придворного життя, полювання і розваг.
У 18 столітті на західній стіні центрального нефа собору була виконана масляними фарбами композиція «Перший Уселенський собор».
Велику цін
ность представляють і предмети декоративного мистецтва: інкрустоване мозаїкою кам’яне крісло митрополита, різьблені шиферні огорожі хорів з соковитим барельєфним орнаментом; мозаїчні підлоги, мармурові прикраси і т.п.
Сторінки: 1 2
