Городецкий В
Владислав Городецкий народився 23 травня 1863 року в родовому маєтку в селі Шолудьках, расположеном на березі Південного Бугу. Він навчався в реальному училищі в Одесі і в Санкт-Петербурзі на архітектурному відділенні Академії мистецтв.
В 1891 році архітектор переселився до Києва. Його першими роботами тут стали дерев’яний тир в садибі «Суспільства розмноження мисливських і промислових тварин і правильного полювання» поблизу Лукьяновського кладовища і мармурова усипальня барона Штейнгеля на Аскольдовій могилі.
Впродовж наступних тридцяти років Городецкий побудував близько тридцять будинків в Києві і ряд будівель в інших містах України. Зокрема, він побудував мавзолей графів Потоцких в селі Печери, Шпіковській цукровий завод, каплицю в Рахнах-лісових на Подоллье, жіночу гімназію в Черкасах, гімназію і міську школу в Умані, лікарню в Капшуках, греблі і шлюзи на волинських річках.
В Евпаторії архітектор побудував собі віллу, в Сімферополі – власний завод вуглекислоти і штучного льоду.
В Києві Городецкий побудував на Жілянах Південноросійський машинобудівний завод, при радянській владі відомий як «Ленінська кузня». На Куреневке він звів цементний завод «Фори». А для Всеросійської виставки 1897 року, яка розмістилася на Троїцкой площі (в даний час тут Республіканський стадіон), Городецкий побудував з дерева павільйони Костянтина і Юзефа Потоцких.
В кінці ХІХ століття Городецкий заснував в Києві власну будівельну контору, яка за його проектами звела декілька будинків в чотирикутнику між Хрещатиком і вулицями Миколаївською (в даний час Городецкого), Лютеранською і Банковою.
Навесні в 1920 році він з дружиною Корнелією виїхав до Варшави. У Польщі Городецкий побудував критий ринок і водогінну башту в місті Петркові Трибунальному і водогінні башти, бійні і електростанцію в Радомі і Люблене, а також розробив проект реставрації родового замку князів Вішневецких у Вішневце на Волині.
В 1928 році Владислав Городецкий на запрошення компанії, яка будувала залізниці в Ірані, переїхав до Тегерана і за два роки побудував там залізничний вокзал, театр, готель і шахський палац. Він помер в Тегерані 3 січня 1930 року.
Текст