Александр-Петр-Андріан Шилле народився в 1830 році в Петербурзі в сім’ї прусського підданого, виховувався в училищі Петра і Павла, потім поступив вільним слухачем в Петербурзьку Академію витівок, де вчився у професорів Босові і К.Тона (одного з авторів пам’ятника князеві Володимиру в Києві).
В 1852 році він закінчив Академію із званням некласного художника архітектури. У 1853 році Шилле їде в Берлінську будівельну академію, «удосконалюється в мистецтвах» в Парижі і Італії. У 1855 році він поступає на службу архітектором і доглядачем робіт в Петербурзьку опікунську раду, в 1858 році його призначають архітектором Ніжегородськой питомої контори.
З 1861 року Шилле стає архітектором царського палацу в Червоному селі. У 1869 році відомий архітектор Карл Маєвській запросив Шилле взяти участь в перебудові царського палацу в Києві.
В 1870 році на прохання відомого мецената Григорія Павловича Галагана Шилле проектує перебудову будівлі по вулиці Фундуклеївською, 9-11 для планованої до відкриття колегії Павла Галагана. Він же здійснює будівництво будинку і церкви св. апостола Павла.
Шилле АЯ →
Іполит Володимирович Миколаїв – випускник Петербурзької Академії мистецтв, старший син архітектора В.М. Миколаєва. Народився 11 травня 1870 року в Петербурзі. У Академії отримав велику срібну медаль. З 1893 року – класний художник 2-го ступеня. Звів в Києві за своїм проектом Покровську церкву на Соломянке (пізніше добудована за проектом К.Й. Сроковського, збереглася без завершень)
синагогу по вул. Ярославською, 17 (не збереглася). Автор архітектурної частини пам’ятників Олександру II і П.А. Століпіну (скульптор Е. Ксименес, обидва не збереглися). По замовлення міста споруджував окремі корпуси Александровськой міської лікарні по вул. Шовковичною, 39, Лукьяновській поліцейська ділянка (зараз адміністративний будинок по вул. Артема, 91)
міські початкові училища ім. М. Гоголя (тепер школа по вул. Предславінській, 30-а)
і ім. В. Жуковского (в даний час будівля МВС по вул. Лукьяновськой, 62)
санітарну станцію по вул. Некрасовськой, 8, міську митницю (зараз на території заводу “Транссигнал”), Другий міський театр на Петровськой алеї (не зберігся), деякі міські казарми і ін. Проектував приватні прибуткові будинки по нинішніх вул. Константіновськой, 22
Николаев ИВ →
Олександр Степанович Кривошиїв народився в 1859 році. Вчився в Київському реальному училищі, потім закінчив за 1-м розрядом Петербурзький інститут цивільних інженерів (1886). Практично вся його самостійна будівельна діяльність пов’язана з Києвом. За замовленням міста зводив, зокрема, будівлю Либідського поліцейської ділянки і пожежної частини з каланчею по вул.
Тарасовськой, 4
(зараз приміщення МВС, надбудовано, каланча не збереглася), будинок міської поліції і адресного столу в комплексі “Присутствених місць” по вул. Великою Житомирською, міське училище на Печерську (тепер вул. А. Іванова, 11).
Для міської Александровськой лікарні по сучасній вул. Шовковичною, 39 проектував жіночий терапевтичний корпус і цегляну пральню.
Автор плану міської бібліотеки (автор фасаду – З.Л. Клаве, вул. Грушевського, 1). Надбудував третій поверх над бічними крилами будівлі Міської думи на Хрещатику (не збереглася). Побудував достатньо багато споруд по приватними замовленнями. Збереглися колишні прибуткові будинки за адресами
вул. Велика Житомирська, 12
вул. Велика Житомирська, 18
Кривошеев АС →
Д. В. Аксамитов приїхав до Києва по особистому наказу Петра I для будівництва Києво-печерської фортеці. Навколо Верхньої лаври Д. В. Аксамитов побудував кам’яні огорожі з баштами і церквою і інші споруди.
Економічні ворота і церква Всіх Святих (1696-1698 рр.).
Стіни навколо верхньої Лаври
Аксамитов ДВ →
Микола Яськевіч
Прибутковий будинок юриста Фурмана вул. Рейтарська, 31
Яськевіч Н →
