Е та садиба була побудована в 1798 році для дворянської сім’ї Вишнєвських . Володіла будинком, вдова чиновника, Рушковськая (у дівоцтві Вишнєвська). Другий поверх був надбудований в 1860 році за проектом архітектора Михайла Іконникова .
Е той будинок був побудований в другій половині 18 сторіччя в стилі українського бароко. Одна з небагатьох будівель що уціліло після пожежі на Подолі в 1811 році. Будинок належав багатому київському міщанинові. Цей особняк відомий також як “Будиночок гетьмана Мазепи”
Зараз в цьому приміщенні знаходиться “Музей гетьманства” .
Адреса: вул. Спаська, 16-б.
Е та будівля була побудована в 1808 році в стилі ампір для київського ювеліра Самсона Стрельбіцкого. В народі його називали «діамантом», оскільки він був відомим ювелірним майстром художніх виробів з діамантів, що виконував дорогі замовлення для багатих монастирів і церков. Будинок прикрашає портик із спареними тосканськими колонами.
Потім в будинку проживав М. Дегтярев – купець і філантроп, син першого київського голови. Пізніше М. Дегтярев влаштував тут будинок для старезних.
Е той будинок в стилі українського бароко, що стоїть на розі вулиць Константіновськой і Тхорячою, був побудований в 90 роках 17 сторіччя і належав багатому київському войту Биковічу .
Є думка що в цьому будинку в 1706-1707 роках перебував Петро I , що відвідав Київ в цілях закладки Київської фортеці під час війни з шведами.
Будинок також увійшов до історії тим що з 1799-го по 1803 рік тут містився під вартою композитор Артемій Ведель , оголошений властями божевільним, – перший в українській історії дисидент, поміщений в психлікарню.
В про другу половину 18 сторіччя в будинку розмістилася лікарня, на початку 19 сторіччя – київо-подільська народна школа повіту, а в 1917 році Александровській дитячий притулок. З 1978 року приміщення було віддане Музею історії Києва .
Будинок по вулиці Сагайдачного F 22/2 був побудований в 1830 році для цехмейстера київських ювелірів Федора Коробки (1789-1867). Будівля вирішена в стилі класицизм. Автор проекту – архітектор Л. Станзани .
Головний фасад будови прикрашає виступ з напівколонами, стіни прикрашені ліпними узорами.
Федір Михайлович Коробка був однією з найбагатших “срібних справ майстрів”, посідав посаду ратсгера Магістрату. У 1816-1823 роках він виконав за замовленням Києво-печерської лаври іконостас для Варлаамовськой і Введенськой церков. Деякі з виконаних їм ювелірних виробів зберігаються в Музеї коштовностей України.